Мікрокредити у фінансових організаціях при всіх своїх плюсах все ще є дорогою альтернативою порівняно дешевим банківським позикам. Як правильно вибрати кредитну установу та мінімізувати ризики переплат на відсотках, комісіях і можливих штрафах, – дізнайтеся, прочитавши наш матеріал.

Впродовж останніх років сприйняття українським суспільством грошових кредитів від МФО поліпшилося. На це, зокрема, вплинуло вдосконалення діючого законодавства, яке гарантувало одержувачам споживчих позик більш прозорі умови. На жаль, підвищення попиту на "миттєві кредити" стимулював військовий стан та пов’язане з війною зниження доходів громадян. Хоча, згідно з результатами досліджень, подібні кредити беруть не тільки особи з низьким рівнем заробітку.
Чим мікрофінансові організації відрізняються від банків?
МФО – це небанківські фінкомпанії, які займаються наданням короткострокових мікропозик онлайн на банківські карти. Це відбувається за спрощеною процедурою та під високі проценти.
Перевірка позичальників у мікрофінансових організаціях триває зазвичай від кількох хвилин до півгодини. Більше того, кошти можуть одержати навіть особи з негативним кредитним досьє та без офіційного працевлаштування. Крім того, немає застави майна під кредит. У зв’язку з тим, що фінансові компанії не залучають депозити, вони перераховують кожному позичальнику свої гроші.
Терміни надання кредитів банками та мікрофінансовими організаціями відрізняються дуже суттєво. Тоді як банки кредитують на термін від декількох місяців до декількох років, МФО у більшості випадків позичають кошти терміном не більше тридцяти днів.
Проте легкість одержання коштів є й ключовою проблемою для клієнтів, оскільки на відміну від банківських установ, мікрофінансові організації нараховують проценти по кредитах не за місяць, а за добу. Тож є ризик, що невелика заборгованість може дуже швидко перерости у непідйомну. До 2020-го року діяльність МФО майже не регулювалась законодавчо. Тоді ж було ухвалено перший закон, яким було передано нагляд за такими фінустановами до Нацбанку.
Яким чином держава контролює ставку?
Ще нещодавно номінальна ставка за мікрозаймами в нашій країні могла становити 5% на день. Відтак впродовж 365 днів борг за кредитом міг сягнути більш ніж 1500-1800%. А деякі мікрофінансові організації нараховували навіть 2000-3000% річних.
В 2023-му році було прийнято законопроект про покращення державного регулювання ринків фінпослуг, яким було обмежено межову ставку з 2,5% до 1,5% за добу. Надалі ця ставка опустилась до 1% на день.
У випадку недотримання норм закону стосовно обмеження ставки нараховується штраф обсягом від 5000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян за кожний окремий випадок – це орієнтовно 85-170 тисяч гривень. Крім того, забороняється підписувати угоду про споживчу позику з особами, дані про яких внесено в реєстр ігроманів, якщо відомо про використання ними позикових коштів для внесення ставок.
Як вибрати мікрофінансову компанію?
Сьогодні на ринку України оперують кілька сотень МФО, більшість із яких представлені тільки в форматі онлайн, хоч деякі можуть похвалитися і фізичним відділеннями. Гравці, які вже досить давно діють на ринку, у більшості випадків активно рекламують власні послуги.
Разом з тим, нові компанії в умовах посиленої конкуренції намагаються приваблювати клієнтів вигідними пропозиціями. Тут важливо не спокуситись, а ретельно спрогнозувати потенційні ризики, аби досвід мікрозайму не виявився негативним. Перед оформленням онлайн позики потрібно:
- Перевірити, чи має вибрана мікрофінансова організація офіційну ліцензію на надання фінпослуг;
- Ознайомитися з наявними відгуками позичальників і рейтингами компанії на незалежних онлайн ресурсах;
- Уважно вивчити всі умови надання мікрокредиту, включно з відсотковими ставками, комісіями та можливими штрафами;
- Порівняти умови кредитування декількох кредиторів, щоб вибрати найвигіднішу пропозицію;
- Розважливо оцінити свої фінансові спроможності та ймовірність вчасного повернення кредиту.
Зараз у відкритому доступі є не тільки рейтинги з відгуками стосовно мікрофінансових організацій, а й порівняння їх умов надання кредитів. Майже всі фінансові компанії готові надавати різнотипні бонуси та програми лояльності як новим, так і постійним користувачам. Окрім цього, в різних представників ринку може відрізнятися максимальна сума позики та строки погашення. Відповідно до даних Всеукраїнської асоціації фінкомпаній, 90% цього ринку припадає на тридцятку найбільших організацій.
Як можна скоротити ризики для позичальника?
Ще донедавна, коли клієнти не сплачували мікрокредити вчасно та в цілковитому обсязі, за кожен день їм нараховувалися штрафні санкції, які досить часто могли перевищувати суму взятого мікрозайму. Проте у воєнний період банківські установи та інші кредитодавці не мають змоги стягувати штраф чи пеню за невчасну сплату кредиту. Тим не менш, окремі недобросовісні фінустанови навіть у цей складний час намагаються нажитись на громадянах: нараховують штрафи і пеню, змінюють процентні ставки та передають інформацію про своїх боржників колекторам.
У Нацбанку рекомендують завжди уважно ознайомлюватися з договором із фінансовою організацією перед тим, як схвалювати його своїм підписом. Саме у цьому документі вказують детальні умови мікрокредиту, розмір процентів, комісії, дату повернення кредиту, можливі санкції та наслідки у разі прострочення.
У випадку укладення угоди, умови якої порушують права позичальника і суперечать чинному законодавству, людина може надіслати листа керівництву фінансової установи. Якщо вашу скаргу було проігноровано і ви не отримали жодної відповіді, варто звернутися до Національного банку України.
Шанси перемогти в спорі з мікрокредиторами є порівняно високими. Щонайменше можна значно скоротити заборгованість. А можна і взагалі її позбутись законними способами. Все залежить від конкретних ситуацій, в яких опиняються боржники. Крім того, відповідно до діючого закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", неоднозначні умови кредитних договорів тлумачаться на користь споживачів.
У разі недотримання прав споживачів Національний банк України має право вплинути на фінансову установу аж до впровадження штрафних санкцій. Разом з тим, Нацбанк не має повноважень визнати кредитний договір неправомірним або несправедливим та скасувати його. Це може бути зроблено через рішення суду.