У зв’язку з повномасштабною війною, яку розпочала росія проти нашої країни, було завдано значних збитків українській економіці та фінансовому становищу громадян. Станом на 2023-ий рік 67% громадян (приблизно 20 мільйонів) опинилися за межею бідності, а це майже удвічі перевищує показник 2021-го року.
Упродовж останніх 2-ох років значно підвищилася потреба українців у споживчому кредитуванні. Водночас низький рівень платоспроможності населення спричинив підвищення попиту саме на позики від небанківських компаній, оскільки це значно швидше і, в порівнянні з банками, не вимагає детальних перевірок матеріального становища позичальників.
Фінансові компанії, що займаються наданням мікрокредитів, в нашій державі асоціюються з колекторами, сприянням особам, залежним від гемблінг-розваг, а також "борговим рабством". Однак впродовж останніх чотирьох років ринок небанківських фінансових послуг було трансформовано. Він став більш прозорим, а стосовно його учасників було впроваджено низку суворих обмежень. Національний банк України, одержавши у 2020-му році повноваження регулятора ринку небанківських фінансових послуг, досі проводить чистку цього сектора.
Учасники ринку "позик до зарплати" схвалюють зміни, бо усвідомлюють, що це буде сприяти поліпшенню якості послуг, а також збільшенню рівня довіри. Разом з тим, вони розуміють всю серйозність тих викликів, які сьогодні перед ними стоять, а тому потребують більш конкретних пояснень та підтримки в цей перехідний період.
Відповідно до результатів дослідження, організованого Асоціацією українських банків, близько половини клієнтів компаній, які займаються наданням послуг з мікрокредитування, відзначили підвищення потреби в мікропозиках, а 23% клієнтів звернулися за мікрозаймами уперше саме через війну.
Більшість позичальників (67%) зізналися, що беруть позики для того, щоб покрити витрати на щоденні потреби, тобто кошти до заробітної плати. Це на 25% більше, ніж було до початку війни. На 2-му місці – медичні послуги та ліки. На це витрачають гроші 31% клієнтів компаній (до війни було тільки 15%).
Такі показники можуть навести на помилкову думку, що після того, як почалася війна, учасники ринку небанківських фінпослуг суттєво збільшили свої прибутки і збагачуються на скрутному фінансовому становищі українців. Проте реальна картина інша: після падіння платоспроможності громадян МФО втратили значну частину клієнтів, а після запровадження лімітів відсоткової ставки за кредитами до 1% на день – і суттєву частину свого прибутку. Кількість компаній, які займаються наданням небанківських фінансових послуг, скорочується кожного місяця. За інформацією Національного банку України, в кінці березня їх налічувалося 1056, а в кінці травня – 1014.
Жорстка рука НБУ: як пройшла реформа ринку небанківських фінансових послуг?
Традиційно в Україні ринок небанківських послуг та МФО мають досить неоднозначну репутацію: користувачами мікропозик вважаються здебільшого малозабезпечені особи, процес перевірки є порівняно простим і не вимагає ретельного доведення платіжної спроможності позичальників. Атрибутом мікрозаймів були колектори, які намагалися докучати не тільки клієнтам, а й їх рідних та знайомих.
Однак у 2020-му році ринок небанківських фінпослуг зазнав значних перемін – Нацбанк, який став регулятором, почав процес трансформації сфери мікрокредитування.
Після 2020-го року було схвалено ряд важливих для ринку законопроектів – "Про фінансові послуги та діяльність з надання фінансових послуг", "Про кредитні спілки", "Про страхування" та "Про фінансові компанії".
Черговий етап трансформації цього ринку почався вже під час повномасштабної війни. У травні 2023-го року український парламент ухвалив запропоновані Нацбанком зміни до Закону "Про споживче кредитування". Таким чином було впроваджено поступове зниження максимального рівня відсоткової ставки за споживчими позиками до 1% в день, посилено вимоги до проведення перевірки кредитоспроможності позичальника зі сторони компаній-позикодавців, а також було введено необхідність розкривати всі вимоги одержання кредиту в рекламі та впроваджено додаткові штрафні санкції.
В Національному банку України пояснювали такі зміни необхідністю врегулювати питання неетичної поведінки позикодавців та невиправдано високим борговим навантаженням, яке виникає у користувачів МФО. У регуляторі наголошували, що мікрокредитування не має сприйматись споживачами як "боргове ярмо" в результаті невиправдано високих відсоткових ставок, а послуга мікрокредитування повинна бути корисним фінансовим продуктом і задовольняти потреби громадян.
Як компанії адаптувалися до впроваджених змін?
Реформування сфери небанківського кредитування змусило учасників ринку значно переглянути власні політики, маркетингові стратегії, а також процеси перевірки клієнтів. Як зауважили опитані представники фінтех-компаній, які займаються наданням послуг мікрокредитування, через впроваджені закони ринок небанківського мікрокредитування дуже змінився.
Як відзначив Володимир Довгаль, СЕО компанії CreditPlus, для позичальників ліміт денної процентної ставки за мікропозиками до 1% є гарною новиною, однак для фінкомпаній це непростий виклик.
Як припускає СЕО компанії Moneyveo Сергій Сінченко, низькі відсоткові ставки можуть зробити мікрокредити нерентабельними для дрібних гравців, особливо на фоні падіння платіжної спроможності клієнтів через повномасштабну війну. Крім того, це може привести до скорочення кредитування і виходу певної частини фінкомпаній з ринку.
Разом з тим, на переконання Володимира Довгаля, через жорсткі регуляторні вимоги і стабільно низький попит на мікропозики в найближчий час не варто чекати появи значної чисельності нових гравців на ринку. Це буде час адаптації до скорочення дохідності в умовах підвищення витрат та збільшення регуляторних вимог. Зараз складно прогнозувати остаточний результат цього процесу.
Однак в майбутньому фінтех-ринок України матиме суттєвий потенціал для зростання, зауважує Сергій Сінченко. Завдяки інноваційним рішенням, новим стратегіям та інвестиціям у розвиток нових продуктів (зокрема мобільних додатків та онлайн-сервісів) і технологічних новацій, вони залишатимуться конкурентоспроможними.
Локальні та глобальні проблеми: яка перспектива ринку небанківських фінпослуг
На думку опитаних учасників ринку небанківського кредитування, Нацбанк ухвалює правильні рішення у напрямку покращення регулювання та намагання зробити ринок більш прозорим. Зі слів Сергія Сінченка, ці рішення сприяють усуненню недобропорядних гравців, які стимулюють погіршення іміджу ринку, тож прозорі фінкомпанії солідарні з цими ініціативами. На їхню думку, вони забезпечують кращий баланс між захистом інтересів держави і прав усіх гравців ринку.
Сьогодні на ринку небанківського кредитування є низка проблем, однак не всі з цих проблем можна вирішити впровадженням додаткових регуляторних заходів. Як наголошує Володимир Довгаль, головна проблема спільна для нашої держави – це погіршення настроїв споживачів та зниження попиту в зв’язку з повномасштабною війною.
З ним погоджується і Сергій Сінченко. З його слів, економічні складнощі, зокрема через повномасштабну війну, привели до зменшення прибутковості бізнесу та змусили фінансові компанії прискіпливіше перевіряти своїх клієнтів і лімітувати видачу мікрокредитів із високим рівнем ризику. Ще одна проблема, з його слів, стосується негативної репутації недоброчесних компаній, яка поширюється на весь ринок.
Серед інших проблемних питань представники фінкомпаній називають відсутність доступу фінансових компаній до сервісів "Дії", що значно ускладнює процес фінансового моніторингу і примушує компанії використовувати лімітовані ресурси. За словами Володимира Довгаля, поточне регулювання ринку небанківського кредитування можна вважати достатньо суворим. Окремі регуляторні вимоги стосовно небанківського кредитування навіть є більш жорсткими та деталізованими, ніж банківські.
Для першості на ринку – перехід у "цифру"
У відповідь на зміни в чинному законодавстві та потребу пошуку додаткових рішень для збереження рентабельності мікрофінансові компанії переглядають свої стратегії та активно запроваджують цифрові новації на зразок штучного інтелекту, які дають змогу оптимізувати внутрішні процеси і заощадити ресурси.
Сьогодні компанії, які надають послуги кредитування, застосовують можливості штучного інтелекту для впровадження автоматизації розгляду заявок на кредити та оптимізації програмного забезпечення (ПЗ) для своїх клієнтів. Подібним досвідом може похвалитися і Moneyveo. Як зазначив Сергій Сінченко, компанія розпочала впровадження штучного інтелекту ще у 2013-му році, відтоді поступово поглиблюючи цей підхід. Зі слів СЕО, це дає можливість компаніям утримувати першість на ринку.
У напрямку покращення мобільного застосунку Moneyveo проводить інтеграцію middleware. Це інструмент, який дає змогу інтегрувати різні частини ПЗ. Відтепер на кожному етапі взаємодії клієнтів із сервісом компанія розуміє, які дії користувач виконує і яким чином йому можна допомогти. Спеціалісти зразу можуть реагувати на запити і проблеми клієнтів. Наприклад, якщо користувач, заповнюючи кредитну заявку, постав перед низкою труднощів, із контакт-центру зателефонують для вирішення всіх його питань. Інтеграція middleware впродовж останніх двох років дозволила підвищити конверсію в мікрокредит на 25%.
