Зараз небанківський фінансовий сектор нашої держави переживає період вагомих трансформацій. Зміни, які ініціював регулятор, включають збільшення фінансового моніторингу, посилення вимог щодо прозорості, а також запровадження інноваційних цифрових інструментів. На учасників ринку чекають нові виклики, які змусять адаптувати наявні бізнес-моделі, але водночас відкривають можливості для інноваційних рішень і посилення конкурентних позицій.
Незважаючи на складні обставини, спричинені тривалою і виснажливою війною та економічною нестабільністю в державі, фінкомпанії продовжують розвиватися. Про пристосування до нових умов, готовність вкладати кошти в технології, співробітничати з регуляторами та запроваджувати інноваційні рішення для користувачів йшла мова під час конференції "Фінансовий сектор України 2024: підсумки, виклики, прогнози". На цьому заході було підбито підсумки важкого 2024 року, обговорено найбільш актуальні проблеми, спричинені воєнним періодом, стратегії пристосування бізнесу та прогнози стосовно ключових тенденцій на поточний рік. Очікується, що підсумки дискусій та ключові рекомендації, які було сформульовано на конференції, будуть основою для розширення співробітництва між державними органами, фінустановами, а також бізнес-середовищем.
Цифровізація як базова підвалина трансформації
Війна схилила фінансові компанії до перегляду підходів до провадження бізнесу та встановлення цифровізації як основного напрямку розвитку. Зараз цифровізація є ключовим інструментом виживання небанківських фінустанов. Чимало компаній активно вкладають кошти у розробку діджитал-продуктів, автоматизацію наявних операцій та запровадження сучасних технологій.
Для ефективного масштабування та посилення конкурентоспроможності компаніям треба пропонувати актуальні та сучасні послуги, доступні користувачам у цифровому форматі. Це передбачає автоматизацію процесів, віддалену ідентифікацію та створення нових продуктів.
Завдяки таким змінам компанії не тільки збережуть свою конкурентоспроможність на ринку, а й забезпечать відповідність нормам регулятора. Упродовж останніх років велика кількість небанківських фінансових установ сфокусувалися на запровадженні цифрових продуктів, які дозволяють користувачам отримувати фінансові послуги за допомогою смартфонів чи комп’ютерів без необхідності відвідувати офіс.
Ідентифікація та фінансовий моніторинг
Основним трендом на нинішньому ринку небанківських фінпослуг стало запровадження учасниками ринку осучаснених процесів та систем, які дають можливість підсилити наявні методи вивчення клієнтів та гарантувати відповідність системи керування ризиками останнім рекомендаціям Нацбанку. Для цього фінансові компанії запроваджували нові технології, які перешкоджають діяльності шахраїв та дозволяють краще вивчати клієнтів, а також керувати фінансовими потоками у суворій відповідності до стандартів чинного законодавства.
Однією з найважливіших систем, які застосовуються для дистанційної ідентифікації, є відома система BankID Національного банку України, а також, одержання ідентифікаційного документа користувача затвердженого кваліфікованим цифровим підписом. Запобігати протиправній діяльності шахраїв вдається за допомогою складних алгоритмів перевірки одержаних ідентифікаційних даних, зокрема і з тих, що були отримані з держреєстрів.
Хоч ці інструменти суттєво збільшують рівень безпеки, їх запровадження потребує суттєвих фінансових і технічних ресурсів. Використання дієвих інструментів, таких як кваліфікований цифровий підпис і система Дія, дає можливість діджиталізувати процедури ідентифікації. Разом з тим, обмеження полегшених методів створює перешкоди при роботі зі значними сумами, що ставить небанківські фінустанови в нерівні умови із банками.
Конкуренція стимулює розвиток
Ринок надання мікрокредитів залишається дуже привабливим у зв’язку з великим попитом на миттєві, невеликі займи, зокрема в умовах відсутності економічної стабільності. Банківські установи, намагаючись підвищити свої доходи, активно виходять у цей сектор. Це мотивує фінкомпанії створювати нові стратегії для збереження лідерських позицій та посилення конкурентоспроможності.
Конкуренція з банками стимулює мікрофінансові організації запроваджувати інноваційні рішення, покращувати сервіси та орієнтуватись на унікальні потреби своїх користувачів. Попри значні ресурси, які мають банки, небанківські фінустанови володіють гнучкістю і здатністю за короткий період часу адаптуватись до нових змін на ринку. Це дає змогу їм швидко запроваджувати нові продукти та удосконалювати наявні процеси.
За таких обставин забезпечення однакових можливостей доступу до найсучасніших цифрових інструментів є головним фактором для збереження балансу між банківським та небанківським сегментами. Одним із подібних ефективних інструментів є сервіс Дія, який забезпечує можливості для ідентифікації користувачів, обміну інформацією з різними реєстрами та використання цифрових підписів. Мікрофінансовим організаціям особливо потрібен доступ до Дії, адже вона дає можливість вирішити зразу декілька важливих завдань:
- Пришвидшити процеси ідентифікації. Інтеграція із сервісом мікрофінансової організації може гарантувати миттєве та точне підтвердження інформації клієнта, що є вкрай важливим для мікрокредитування.
- Збільшити довіру до послуг. Автоматизовані рішення, які передбачають перевірку через держреєстри, збільшують прозорість операцій та посилюють довіру користувачів.
- Розширити клієнтську базу. Мобільний застосунок Дія дає змогу охопити тих клієнтів, котрі віддають перевагу електронним сервісам, таким чином створюючи конкурентну перевагу для мікрофінансових організацій.
- Оптимізувати витрати. Завдяки використанню єдиної платформи для процедури перевірки документів і укладення договорів зменшуються витрати фінансових компаній на адміністрування.
Проте зараз мікрофінансові організації стикаються з обмеженнями у доступі до функцій системи Дія, якими активно користуються банки. Це формує нерівні умови, примушуючи небанківські компанії витрачати більшу кількість ресурсів на створення альтернативних рішень або застосування додаткових інструментів для здійснення верифікації користувачів.
Регуляторні норми і податкове навантаження
Впродовж останніх років відбулися значні зміни у регуляторному полі. Нацбанк впровадив ряд нових стандартів, які мають стосунок до фінансового моніторингу, ризик-менеджменту комплаєнсу, а також системи внутрішнього контролю (СВК). Тепер від компаній вимагають не тільки формально впроваджувати нові політики, а й фактично інтегрувати ці процеси у свою щоденну діяльність.
Одним із ключових викликів для небанківських фінустанов є щораз вищі витрати на реалізацію нових регуляторних норм. Це стосується не тільки фінансового моніторингу та ідентифікації, а й запровадження систем управління ризиками, комплаєнсу, а також звітності.
До всього цього додається ще збільшення податкових ставок, що створює посилений тиск на компанії. За обставин, коли витрати на відповідність стандартам регулятора безперервно підвищуються, збереження прибутковості стає вкрай непростим завданням.
Фінансові установи наголошують на тому, що необхідно переглянути поточні підходи до податкового навантаження. Замість збільшення ставок варто зосередитись на формуванні умов, які будуть стимулювати збільшення прибутків, що дасть змогу компаніям більш ефективно реалізовувати наявні зобов’язання перед державою.
Як вже було згадано вище, останні роки відзначилися суттєвими змінами в регуляторному полі. НБУ було запроваджено нові стандарти до багатьох аспектів діяльності компаній, які потрібно впроваджувати в щоденну роботу.
Це включає формування ОС для звітності, налаштування засобів кібербезпеки, а також адаптацію софту для автоматизації робочих процесів. Наприклад, тільки запровадження нових вимог корпоративного управління вимагає залучення спеціалістів високої кваліфікації таких, як ризик-менеджери, аудитори і комплаєнс-офіцери. До цього ще додається потреба навчання працівників та забезпечення техінфраструктури для ефективної праці в умовах сучасних загроз, в тому числі можливих кібератак. Розходи на адаптацію є великими та включають наступне:
- Створення сучасних продуктів і послуг. Відповідність нормам регулятора досить часто потребує впровадження змін у поточній продуктовій лінійці компанії, щоб пристосувати їх до оновлених стандартів.
- Вкладення в ІТ-інфраструктуру. Автоматизація наявних процесів, інтеграція з держсистемами та гарантування кіберзахисту потребують великих витрат на інноваційні технології.
- Залучення спеціалістів. Для того, щоб впровадити складні системи управління ризиками, знадобиться неодмінно звернутися за допомогою до експертів, які розуміються на фінансовому моніторингу, знають особливості ризик-менеджменту та проведення внутрішнього аудиту.
- Дотримання норм щодо звітності. Складні форми для звіту, які включають безліч параметрів, вимагають регулярного оновлення та пристосування систем.
В умовах воєнного становища ці витрати стають ще відчутнішими у зв’язку з загальною економічною нестабільністю, дефіцитом кадрів та необхідністю швидкого пристосування до сучасних реалій. Підвищення податкового навантаження має значний вплив на фінансове становище небанківських установ. З 2024-го ставка податку на прибуток для цих компаній збільшилася до 25%, що перевищило рівень для низки інших сегментів і створило нові виклики. Незважаючи на ціль збільшити доходи, підвищення витрат на реалізацію регуляторних стандартів знижує прибутки, що може привести до скорочення податкової бази та планових прибутків держави.
У зв’язку з нерівномірністю податкового навантаження створюється дисбаланс на теперішньому ринку: відповідальні платники опиняються в гіршій ситуації у порівнянні з тими, хто зводить до мінімуму зобов’язання. Це ставить під великий сумнів дієвість поточної податкової політики.
Збільшення витрат лімітує вкладення у розвиток, змушуючи фінансові компанії відкладати створення нових продуктів та осучаснення сервісів. У підсумку конкурентоспроможність небанківського сектору України спадає, особливо на тлі сприятливих умов для розвитку фінтеху в низці інших держав. Для того, щоб стабілізувати становище, на переконання представників мікрофінансових організацій, треба:
- Переглянути поточну податкову політику: замість збільшення ставок створювати стимули для введення інноваційних рішень;
- Вдосконалити регуляторні норми: спростити процедури, зменшивши витрати на їх реалізацію;
- Впровадити підтримку: зокрема, гранти для процесів цифровізації та кіберзахисту.
Завдяки збалансованій податковій політиці та ефективній підтримці зі сторони держави вдасться розкрити можливості небанківського сектору, стимулюючи його стійкість і сталий розвиток. На переконання представників фінансових установ, регуляторні новації, що запроваджуються в нашій країні, мають як частково позитивні, так і частково складні аспекти для небанківського сектору. Вони стимулюватимуть запровадження інновацій, вдосконалення прозорості та збільшення рівня обслуговування клієнтів. Однак такі зміни вимагатимуть великих ресурсів і зусиль від компаній, які хочуть зберегти свою конкурентоспроможність. Цей непростий період випробувань, ймовірно, стане важливим етапом у створенні стабільного і модернізованого небанківського сектору України.
