Ігрова залежність та мікропозики дуже часто ходять парою. Зависаючи в казино або букмекерських конторах, гравець в одну прекрасну мить програє всі свої гроші. На банківській карті нульовий баланс, кредитка теж спустошена. А відігратися дуже хочеться тут і зараз, тому гроші потрібні терміново. Один з найдоступніших і найшвидших варіантів – МФО, де можна оформити позику цілодобово. Усього 10-20 хвилин і вже на карті є кошти, які можна закинути на ігровий рахунок та продовжувати лудоманити. І так кредит за кредитом, сподіваючись, що ось-ось вдасться зірвати куш і повернути борги. Але в 100% випадків результат плачевний...
Що таке лудоманія і чому це дуже серйозна хвороба?
Лудоманія, вона ж ігроманія, ігрова залежність чи гемблінг-залежність – це патологічна схильність до азартних ігор, психічний розлад. Залежний багато часу приділяє грі і навіть коли не грає, то все одно думає про ставки та виграші. Хвороба руйнує людину і призводить до сильної деградації у багатьох сферах життя. Крім великих боргів та втрати матеріальних цінностей, також знижуються і моральні норми. Гра оволодіває людиною повністю і змушує усілякими шляхами шукати кошти на її продовження.
Це дуже поширена та неймовірно підступна хвороба. Проблема лудоманії сильно недооцінена в нашій країні, та й у всьому світі. Зрозуміти, що людина хвора, не так і просто. Зовні лудоман ніяк не видає себе, якщо порівнювати з наркоманією та алкоголізмом. І начебто людина нічого не приймає, але насправді в організмі відбуваються серйозні біохімічні зміни, мозок починає працювати інакше. Наркотичною речовиною є азарт, адреналін. Як зазначають деякі фахівці, ігроманія гірша за алкоголізм, у тому числі через скритність та незвичайні симптоми.
Здавалося б, невинна гра. Робить людина ставки на футбол, баскетбол чи інші види спорту, крутить слоти, грає в рулетку, покер чи інші азартні ігри, що тут такого? Захоплення, відпочинок, релакс. Лихо починається тоді, коли азартні ігри сприймаються як спосіб заробітку. Якщо ж гравець називає себе професіоналом, розробляє системи, стратегії, то хвороба прогресує. Точкою неповернення варто вважати великий виграш. На цьому все, почалися незворотні процеси. Почуття ейфорії, смак успіху, адреналін, віра у свою унікальність. У майбутньому людина зробить усе, щоб знову відчути ці емоції.
Лудоманія лікується, як і будь-які інші залежності та психічні розлади. Продаються пігулки від лудоманії, але це все повна нісенітниця і шарлатанство. Навряд чи допоможуть психологи та психотерапевти. Ефективними методами лікування варто вважати профільних фахівців з лудоманії, а також клуби анонімних ігроманів та форуми лудоманів. Як показала практика, цією недугою страждають переважно досить розумні та підприємливі люди, яким допомагає спілкування з іншими залежними, в ході якого вони можуть побачити себе з боку та усвідомити абсурдність своїх нав'язливих ідей.
Чому МФО видають кредити лудоманам?
Мікрофінансові компанії ніяк не можуть визначити, що людина страждає від ігрової залежності і бере кредит для ставок у букмекерських конторах або ігрових автоматах. Тільки якщо позичальник сам чесно повідомить реальну мету кредитування в анкеті або під час розмови з оператором по телефону. Мало того, що більшість МФО сьогодні видають мікропозики без дзвінків, так ще жоден поважаючий себе лудоман ніколи не скаже, на які потреби оформляється кредит насправді.
Видаючи позики ігроманам, здебільшого мікрофінансові організації одержують проблемні кредити, які не повертаються роками і зрештою продаються колекторам. Через що компанії втрачають чимало грошей. Тому МФО у цій ситуації такі самі жертви, як і родичі. Завжди легко шукати крайнього, але треба зрозуміти, що мікропозики – це вже наслідок, а не причина проблеми. Деякі гравці в пошуках коштів для гри вигадують такі схеми, що краще б вони набралися кредитів.
МФО, звісно, не безгрішні, але звинувачувати їх у тому, що вони надають мікрокредити лудоманам – це те саме, що звинуватити аптеку у продажу шприців наркоману, який у підсумку помер від передозу. Мікропозики є фінансовим інструментом, а хто як його використовує – вже зовсім інше питання. Але з упевненістю можна говорити, що якби мікрофінансові компанії знали, що перед ними залежний гравець, то 99% сервісів не схвалили б позику.
Що робити родичам, коли ігроман бере мікропозики?
Найголовніше – не погашайте кредити лудомана за жодних обставин. Цим ви робите лише гірше. Людина не зрозуміє наслідків своїх дій, не засвоїть урок і продовжить грати, набираючи позик. І так по колу. Для того, щоб його розірвати, це коло, не потрібно закривати кредити. Пам'ятайте, що лудомани є вправними брехунами, які будуть обманювати навіть найближчих людей заради гри.
Важливо розуміти, що поки лудоман не програє все чи майже все, він не зупиниться. Потрібно досягти дна, і в кожного воно своє. Саме тому просто немає сенсу гасити кредити за ігромана. Так ви лише допомагаєте хворобі прогресувати. А якщо його кредитна історія зіпсується, то ніхто більше не видасть мікропозику.
Що реально зробити у таких випадках? Можна на сайті УБКІ активувати послугу Freeze, після чого жоден кредитор не схвалить позику, навіть кредитний ліміт на картці не вдасться відкрити. Але для цього потрібний доступ до фінансового номера лудомана. Також можна спробувати звернутися до різних МФО та пояснити ситуацію. Навряд чи, звичайно, це дасть бажаний ефект, але все ж таки краще, ніж нічого.
Майте на увазі, що жодних чорних списків, куди можна було б внести ігромана раз і назавжди, щоб він більше не зміг брати кредити – не існує. У пошуках подібних послуг легко нарватися на звичайних шахраїв.
Можна влаштувати справжню війну: забрати паспорт, смартфон, банківські картки, контролювати інтернет-банкінг та інше. Однак боротися потрібно з причиною оформлення кредитів, тобто лудоманією. Хвороба може причаїтися, так званий період ремісії. Потрібно бути готовим до того, що через деякий час людина зірветься і почне робити ставки.
Реєстр лудоманів як вирішення проблеми на законодавчому рівні
Реальним та ефективним вирішенням проблеми стало б створення реєстру залежних гравців. Родичі змогли б внести до нього близьку людину, яка набирає кредитів і програє їх в азартних іграх. МФО та інші кредитні організації, маючи доступ до такого реєстру, враховували б його в процесі скорингу та автоматично відхиляли такі заявки. Не виключено, що багато гравців самі додавали б себе в цей реєстр, тому що часто людина розуміє, що хвора, страждає і потребує допомоги. Як правило, такі прозріння настають після великих програшів.
На жаль, це лише наша думка. Проблема комплексна, масштабна і з катастрофічними, а часом навіть трагічними наслідками. Люди програють абсолютно все, спускаючи своє життя в унітаз. А разом із цим створюють справжнє пекло для близьких та рідних. А починається все з гарної реклами, неймовірних історій виграшів у букмекерських конторах чи слотах, ейфорії від перших, як здається, халявних грошей...
