Ігрова залежність та мікропозики дуже часто ходять парою. Зависаючи в казино або букмекерських конторах, гравець в один момент програє всі свої гроші. На банківській карті нульовий баланс, кредитка теж спустошена. А відігратися дуже хочеться тут і зараз, тому гроші потрібні терміново. Один з найдоступніших і найшвидших варіантів – МФО, де можна оформити позику цілодобово. Усього 10-20 хвилин і вже на карті є кошти, які можна закинути на ігровий рахунок та продовжувати лудоманити. І так кредит за кредитом, сподіваючись, що ось-ось вдасться зірвати куш і повернути борги. Але в більшості випадків результат плачевний...
Що таке лудоманія і чому це дуже серйозна хвороба?
Лудоманія, вона ж ігроманія, ігрова залежність чи гемблінг-залежність – це патологічна схильність до азартних ігор, психічний розлад. Залежний багато часу приділяє грі і навіть коли не грає, то все одно думає про ставки та виграші. Хвороба руйнує людину і призводить до сильної деградації у багатьох сферах життя. Крім великих боргів та втрати матеріальних цінностей, також знижуються і моральні норми. Гра оволодіває людиною повністю і змушує усілякими шляхами шукати кошти на її продовження.
Це дуже поширена та неймовірно підступна хвороба. Проблема лудоманії сильно недооцінена в нашій країні, та й у всьому світі. Зрозуміти, що людина хвора, не так і просто. Зовні лудоман ніяк не видає себе, якщо порівнювати з наркоманією та алкоголізмом. І начебто людина нічого не приймає, але насправді в організмі відбуваються серйозні біохімічні зміни, мозок починає працювати інакше. Наркотичною речовиною є азарт, адреналін. Як зазначають деякі фахівці, ігроманія гірша за алкоголізм, у тому числі через скритність та незвичайні симптоми.
Здавалося б, невинна гра. Робить людина ставки на футбол, баскетбол чи інші види спорту, крутить слоти, грає в рулетку, покер чи інші азартні ігри, що тут такого? Захоплення, відпочинок, релакс. Лихо починається тоді, коли азартні ігри сприймаються як спосіб заробітку. Якщо ж гравець називає себе професіоналом, розробляє системи, стратегії, то хвороба прогресує. Точкою неповернення варто вважати великий виграш. На цьому все, почалися незворотні процеси. Почуття ейфорії, смак успіху, адреналін, віра у свою унікальність. У майбутньому людина зробить усе, щоб знову відчути ці емоції.
Лудоманія лікується, як і будь-які інші залежності та психічні розлади. Продаються пігулки від лудоманії, але це все повна нісенітниця і шарлатанство. У багатьох випадках стандартна психологічна допомога не дає бажаного результату. Ефективними методами лікування варто вважати профільних фахівців з лудоманії, а також клуби анонімних ігроманів та форуми лудоманів. Як показала практика, цим недугом страждають переважно досить розумні та підприємливі люди, яким допомагає спілкування з іншими залежними, в процесі якого вони можуть побачити себе з боку та усвідомити абсурдність своїх нав'язливих ідей.
Чому МФО видають кредити лудоманам?
Мікрофінансові компанії ніяк не можуть визначити, що людина страждає від ігрової залежності і бере кредит для ставок у букмекерських конторах або ігрових автоматах. Тільки якщо позичальник сам чесно повідомить реальну мету кредитування в анкеті або під час розмови з оператором по телефону. Мало того, що більшість МФО сьогодні видають мікропозики без дзвінків, так ще жоден поважаючий себе лудоман ніколи не скаже, на які потреби оформляється кредит насправді.
Видаючи позики ігроманам, мікрофінансові організації у більшості випадків отримують проблемні кредити, які не повертаються роками і зрештою продаються колекторам. Через що компанії втрачають чимало грошей. Тому МФО у цій ситуації такі самі жертви, як і родичі. Не варто шукати крайніх, але треба зрозуміти, що мікропозики – це вже наслідок, а не причина проблеми. Деякі гравці в пошуках коштів для гри вигадують такі схеми, що краще б вони набралися кредитів.
МФО, звісно, не безгрішні, але звинувачувати їх у тому, що вони надають мікрокредити лудоманам – це те саме, що звинуватити аптеку у продажу шприців наркоману, який у підсумку помер від передозу. Мікропозики є фінансовим інструментом, а хто як його використовує – вже зовсім інше питання. Але з упевненістю можна говорити, що якби мікрофінансові компанії знали, що перед ними залежний гравець, то 99% сервісів не схвалили б позику.
Що робити родичам, коли ігроман бере мікропозики?
Найголовніше – не погашайте кредити лудомана за жодних обставин. Цим ви робите лише гірше. Людина не зрозуміє наслідків своїх дій, не засвоїть урок і продовжить грати, оформлюючи нові кредити. І так по колу. Для того, щоб розірвати це коло, не потрібно закривати кредити. Пам'ятайте, що лудомани є вправними брехунами, які будуть обманювати навіть найближчих людей заради гри.
Важливо розуміти, що поки лудоман не програє все чи майже все, він не зупиниться. Потрібно досягти дна, і в кожного воно своє. Саме тому просто немає сенсу гасити кредити за ігромана. Так ви лише допомагаєте хворобі прогресувати. А якщо його кредитна історія зіпсується, то ніхто більше не видасть мікропозику.
Можна спробувати жорсткий контроль: обмежити доступ до документів, забрати смартфон, банківські картки, контролювати інтернет-банкінг та інше. Однак боротися потрібно з причиною оформлення кредитів, тобто лудоманією. Хвороба може причаїтися, так званий період ремісії. Потрібно бути готовим до того, що через деякий час людина зірветься і почне робити ставки.
Що реально зробити у таких випадках? Можна на сайті УБКІ активувати послугу Freeze, після чого жоден кредитор не схвалить позику, навіть кредитний ліміт на картці не вдасться відкрити. Але для цього потрібен доступ до фінансового номера лудомана. Також можна спробувати звернутися до різних МФО та пояснити ситуацію. Навряд чи це дасть бажаний ефект, але все ж таки краще, ніж нічого.
Одним із інструментів може бути самообмеження або звернення до відповідних державних механізмів. Водночас варто розуміти, що жоден із цих способів не дає миттєвого результату. Без роботи над причиною проблеми ефект буде тимчасовим, тому важливо діяти комплексно.
Реєстр лудоманів як спосіб вирішення проблеми
В Україні функціонує реєстр осіб, які обмежили доступ до азартних ігор. Після змін у законодавстві його веде нове державне агентство «ПлейСіті». Важливо розуміти, що цей реєстр включає переважно людей, які самостійно подали заяву на самообмеження. Тобто він не охоплює всіх залежних і не є універсальним рішенням проблеми.
Крім того, на відміну від попередньої моделі, реєстр не гарантує автоматичну відмову у видачі кредитів. Фінансові компанії можуть враховувати цю інформацію під час оцінки ризиків, однак закон прямо не зобов’язує їх відмовляти у видачі позики.
За офіційними даними, у реєстрі осіб, які обмежили доступ до азартних ігор, перебуває близько 15 000 людей. Водночас ця цифра охоплює лише тих, хто самостійно визнав проблему.
Як обмежити доступ до азартних ігор для близької людини?
Після змін у законодавстві процедура обмеження доступу до азартних ігор змінилася. Якщо раніше все працювало через єдиний механізм, то зараз система стала більш децентралізованою. Частина повноважень перейшла до організаторів азартних ігор, а також з’явилися інші способи впливу. Зараз існує кілька варіантів:
- Самообмеження – людина самостійно подає заяву через організаторів азартних ігор або державні сервіси;
- Звернення родичів – можливе за наявності підтверджених підстав;
- Судове рішення – застосовується у складних ситуаціях, коли інші способи не дають результату.
При цьому важливо надати докази залежності та її впливу на фінансовий стан або сім’ю. Це можуть бути дані про борги, часті кредити, витрати на азартні ігри, а також інші підтвердження того, що проблема має системний характер.
Лудоманія – це серйозна проблема, комплексна і масштабна, з катастрофічними наслідками. Чим раніше почати діяти, тим більше шансів зупинити фінансові втрати та допомогти людині повернути контроль над своїм життям.