Мікрофінансові організації або МФО – це небанківські фінансові установи, які надають фінансові послуги, а саме видача невеликих короткострокових позик онлайн на картку або готівкою під досить високий відсоток порівняно з банківськими кредитами. Діяльність мікрофінансових компаній України регулюється НБУ та цілою низкою нормативно-правових актів.
Абревіатуру МФО часто плутають із Міжнародною фінансовою організацією та кодом МФО банку, який складається з 6 цифр.
Які закони регулюють діяльність МФО в Україні?
До 2020 року законодавча база, що регулює діяльність мікрофінансових організацій, була розмитою та спірною. Проте відколи регулятором ринку замість Нацкомфінпослуг став НБУ, ситуація кардинально змінилася. Закон про спліт став тим переломним моментом. Після цього було прийнято чимало законів та постанов, завдяки яким вдалося навести лад та встановити чіткі правила у сфері послуг мікрокредитування. Станом на 2023 рік діяльність мікрофінансових організацій в Україні контролюється такими нормативно-правовими актами:
- Законом України «Про електронну комерцію»;
- Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»;
- Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості»;
- Законом України «Про електронні довірчі послуги»;
- Законом України «Про споживче кредитування»;
- Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування і формування та обігу кредитних історій»;
- Постановою Національного банку України №107;
- Нормами цивільного права та законодавством про захист прав споживачів.
Інформацію про мікрокредитну організацію та діючу ліцензію можна перевірити на сайті Національного банку України. З 2020 року МФО підпорядковуються НБУ, який видає ліцензії, веде реєстри, проводить перевірки, накладає штрафи та позбавляє ліцензій. Отже, клієнти можуть поскаржитися на онлайн сервіси кредитування Нацбанку, звернувшись одним з доступних способів.
Види мікрофінансових організацій
Відсутність спеціалізованого закону не дозволяє класифікувати мікрокредитні компанії. Єдина вимога НБУ до організацій, які займаються видачею кредитів – це отримання ліцензії. Таким чином, мікрокредитні компанії можуть:
1.Видавати лише онлайн кредити на картку.
2.Надавати тільки позики готівкою офлайн.
3.Кредитувати клієнтів як онлайн, так і офлайн.
Більшість мікрофінансових організацій України працюють виключно онлайн, приймаючи заявки через сайт або мобільні додатки та надаючи кредити на картку. Але також є компанії з мережею відділень, в яких можна отримати мікропозику готівкою.
Переваги та недоліки МФО
Враховуючи потребу людей у короткострокових позиках, важко недооцінювати необхідність мікрокредитних компаній на ринку України. До їх переваг можна віднести: оперативне отримання коштів, мінімум необхідних документів, відсутність застави та поручителів, але все це виливається у підвищену кредитну ставку – головний і, мабуть, єдиний серйозний мінус мікропозик.
Плюси мікропозик:
- Швидке отримання грошей. Процедура оформлення позики може зайняти лише кілька десятків хвилин, а гроші можуть бути переведені на банківську картку позичальника протягом кількох хвилин.
- Немає необхідності проходити складну перевірку. Для оформлення мікрокредиту зазвичай достатньо надати мінімальний пакет документів (паспорт та ІПН), що робить цей процес більш простим та швидким.
- Можливість отримання грошей з поганою кредитною історією. На відміну від банків, мікрофінансові організації можуть надати позики людям з поганою кредитною історією.
- Гнучкі умови повернення. Багато мікрофінансових організацій пропонують різні варіанти оплати та графіки повернення, що робить процес повернення більш гнучким та зручним для позичальника.
Мінуси мікропозик:
- Високі відсоткові ставки. Кредити в МФО зазвичай мають вищі відсоткові ставки, ніж кредити у банках.
- Маленькі суми. Мікропозика – це невелика сума від 100 до 10 000 гривень. Хоча дехто видає і до 25-50 тисяч гривень.
- Невеликий термін. Кредити надаються на короткий термін, зазвичай від 1 до 30 днів, але бувають винятки – до 2-3 місяців.
Додаткові недоліки таких організацій можуть оголитися лише у разі невиконання зобов'язань: великі штрафні санкції за прострочення кредиту. Тому, перш ніж звертатися до МФО, варто реально оцінити свої можливості щодо своєчасного повернення боргу.