З 24-го лютого 2022 року в нашій країні запроваджено режим військового стану згідно з Законом України “Про правовий режим воєнного стану”. 15-го березня 2022 року парламентарі ухвалили Закон України № 2120-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану”, яким було доповнено розділ “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України за допомогою нового пункту 18.

Відповідно до нього, позичальники звільняються від відповідальності за протермінування виконання фінансових зобов’язань за кредитною угодою, якщо воно відбулося впродовж періоду військового стану, надзвичайного стану або впродовж 30 днів після його завершення або скасування.

Крім того, згідно з цим законом, передбачається списання неустойки, штрафу і пені, які нараховуються за протермінування виконання кредитних угод. Розділ IV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про споживче кредитування” був доповнений пунктом 61, відповідно до якого споживачі звільняються від відповідальності перед кредитодавцями за протермінування виконання грошових зобов’язань за угодою про споживчу позику впродовж періоду дії військового стану, надзвичайного стану або в 30-денний термін після їх завершення або скасування. При цьому забороняється збільшення відсоткової ставки за користування позикою з причин, які не передбачаються чинним законодавством.

МФО під час війни

Що забороняється кредиторам?

Відповідно до Закону України “Про споживче кредитування”, кредитори зобов’язані дотримуватись низки заборон стосовно дій щодо боржників, зокрема:

  • Заборонено накладання штрафних санкцій, пеней, використання інших методів впливу на боржників, які не передбачені кредитною угодою або законами.
  • Заборонено продавати або забезпечувати іпотекою майно, що належить до єдиного майнового комплексу боржника, і потрібне для виконання ним фахової діяльності або забезпечення житлових потреб, окрім випадків, що передбачені законом.
  • Заборонено продавати або забезпечувати іпотекою майно, що належить до єдиного майнового комплексу боржника, і необхідне для здійснення лікувального відновлення або для навчання.
  • Заборонено вимагати від боржників сплату кредитів у цілковитому обсязі до завершення терміну дії кредитної угоди, якщо така вимога не передбачена умовами цієї угоди.
  • Заборонено вимагати сплату від боржників, яка перевищуватиме вартість несплачених на день вимоги кредиторів зобов’язань, в тому числі нараховану впродовж періоду після появи заборгованості, якщо інше не передбачається умовами кредитної угоди.

У тому разі, якщо кредитором порушуються заборони, що передбачені законодавством, боржник має право звернутись до суду, щоб захистити свої права та законні інтереси. Відповідно до Закону України “Про споживче кредитування”, кредитодавець не може вимагати від боржника оплату відсотків, які перевищують тіло мікрокредиту в кілька разів. Ця заборона покликана запобігти перебільшеній фінансовій вимозі зі сторони кредитодавця та гарантувати захист прав споживача на фінансовому ринку.

Така практика, коли кредитори вимагають від боржників сплачувати суму, що перевищує тіло мікрокредиту в декілька разів, може бути протизаконною і вважається виявом недобросовісного суперництва на ринку кредитів. Якщо боржники стикаються з такими ситуаціями, вони можуть звернутись до кредиторів з вимогами знизити процентні ставки, а також звернутись до Державної служби з питань захисту прав споживачів або безпосередньо до суду, щоб захистити свої права та законні інтереси.

Які права мають боржники?

Законом України “Про споживче кредитування” встановлюється низка прав, які належать боржникам, що є учасниками споживчого кредитування. Ключові з них такі:

  • Право на одержання інформації: боржники мають право на отримання повних даних від кредиторів про всі умови надання кредиту, включаючи відсоткову ставку, комісію, платежі, штрафні санкції, а також стосовно загальної вартості позики.
  • Право на відмову від підписання угоди: боржники мають право відмовитись від підписання угоди споживчого кредитування без зазначення причин впродовж чотирнадцяти календарних днів з часу укладання кредитного договору.
  • Право на дотермінову сплату кредиту: боржники мають право дотерміново повністю або частково сплатити позику та скоротити свої грошові зобов’язання щодо виплати відсотків.
  • Право на зниження відсоткової ставки: у разі зниження обсягу кредитування або скорочення ризиків, пов’язаних із кредитуванням, боржники мають право звернутись до кредиторів із проханням скоротити відсоткову ставку.
  • Право на укладення угоди з кредитором: боржники мають право на підписання угод із кредиторами, які відповідають їх інтересам та можливостям.
  • Право на врегулювання неоднозначних питань: боржники мають право звернутись до Державної служби з питань захисту прав споживачів або безпосередньо до суду у випадку появи спорів із кредиторами.
  • Право на захист від недобросовісної поведінки позикодавця: боржники мають право захистити себе від недобросовісної діяльності кредиторів.

Через неможливість захистити себе перед банками, мікрофінансовими установами, колекторами, боржники отримують велику чисельність проблем та підвищення заборгованості, хоча мають всі можливості і права захистити свої законні інтереси перед позикодавцями.